
Українська Спільнота Транзакційного Аналізу
професійна зустріч для ТА спільноти України
Перша зустріч, яка відбулась у 2023 році стала доброю традицією для української ТА спільноти
У 2022-му році, коли в Україна розгорнулося повномасштабне вторгнення, ТА-терапевти, тренери, студенти, як і мільйони українців, опинилися в різних куточках світу.
Ще пандемія 2021-2022 змінила теплі живі зустрічі на одноманітний онлайн, а тепер, здавалося, зібратися разом – це щось з іншого життя.
Джон Макніл
В той час Наталія Ісаєва, один з засновників УСТА, яка після повномасштабного вторгнення виїхала до Австралії шукала можливості підтримки себе і інших. Багато людей прагнули допомогти України. Один з них, Джон Макніл і шукаючи його підтримки вона питала його: Як? як я можу підтримувати, бо біль занадто велика, горе занадто велике, як ми можемо підтримувати один іншого? І Джон відповів: «Роби те що вмієш найкраще. Що в тебе виходить найкраще всього?». Вони говорили, а Наталія розуміла, що краще, що вміє вона – це створювати зв’язки між людьми, гуртувати і організовувати.
Подумав про те, що є найціннішим в темі згуртування людей, Наталія зрозуміла: потрібна жива зустріч.
«Але ж я так далеко від України!». І Джон каже: «Ти не одна».
І так народилась ідея – загальної Зустрічі для Українців!
Для реалізації такої ідеї потрібна Команда!
Далі Наташа запрошує Олену Кривоніс, яка в той час була в Україні, в незламному Харкові. Олена – досвідчений організатор, для якої живі зустрічі – наче ковток повітря, і вона підхопила цю ідею з радістю. Почали думати: де проводити? Що потрібно? Кого долучили?
З місцем визначились! Варшава на той час була своєрідним хабом для українців: куди б вони не прямували, найчастіше шлях лежав через неї.
Тоні Вайт
До того ж, Тоні Вайта запросили до Варшави проводити марафон перерішення, і Наташа вже працювала над організацією зустрічі. Організатори зустрічі з Тоні Вайтом підтримали ідею, і було затверджене місце проведення: Варшава.
Ірина Заєць вже декілька місяців на той час жила в Варшаві, працювала онлайн і мала дуже схожі переживання: відірваність від України, звичного життя і катастрофічну нестачу живого контакту.
Ірина з радістю увійшла в команду, взяв на себе частину роботи на місці, у Варшаві і саме Ірина запропонувала назву: «Обійми ТА». Нам всім не вистачало обіймів. ТА не вистачало обіймів. Тому така гра слів: ОбІйми ТА – ОбіймИ ТА.
От і з’явилась назва!
Ідеєю першої зустрічі стала організація простору для всіх, кого війна розкидала по різних куточках світу і тих, хто був весь цей час в Україні. Так було всередині команди, так було у спільноті, так було з усім українським народом.
Роксана Ящук, Президентка УСТА, підтримувала проєкт, і разом з Анастасією Гороховською, Делегатом УСТА, допомогли Обіймам отримати грант від ЕАТА. Це дозволили зробити зустріч більш доступною і надихало самим фактом такої цінної підтримки. Нас дійсно ставало все більше!
Перша зустріч Обіймів у березні 2023-го року була теплою, ресурсною, відновлюючою. Ми міркували її як стадію «бути». Так важливо було обійнятися і просто бути в цьому просторі. Дихати. Відчувати. Обійматися.
Наталія Ісаєва та Роксана Ящук
На зустрічі приїхали більше 100 людей. Джон МакНІл прилітв з Америки спеціально підтримати нашу зустріч. І ми запропонували йому Почесне членство в УСТА. Тепер Джон Почесний член Спільноти!
Також були Тоні Вайт, Катерина Булгакова, Роксана Ящук, Наталія Спенсер, Влада Березянська, Ольга Плетка
Ресурс та тепло від першої зустрічі надихнули нас зробити Обійми ТА традиційною зустріччю. Ми почати працювати над ідеями. До команди приєдналася Альона Прилуцька, яка вже була з нами на початку, але в ролі волонтера, і додала проєкту своєї енергії дії. На тлі жахливих подій в Україні ми відчували особливу важливість цієї справи.
Так почалася організація другої зустрічі Обійми!
На яку ми вирішили запросити ще більше друзів!
Марк Віддоусон
Сільвію Шахнер, Президентку ЕАТА, Гаррі Герта (ТА в Організаціях), який мав тісний зв’язкоз Спільнотою УСТА, звісно Тоні Вайта, давного і надійного друга, теж Почесного члена УСТА і Марка Віддовсона який підтримував нас з перших днів повномашстабного вторгнення!
Марк Віддоусон підтримував Наталію і передав через неї нам важливі слова: «Ви зробите свій біль золотом. I am in». Так ми перейшли на стадію «робити».
Підримка УСТА (особлива вдячність Президенту Роксані Ящук і Делегату Лані Коваль), підтримка європейських країн в обличчі Сілвії Шахнер, Гаррі Герта і, звісно, Марка Відовсона надихали нас та давали сили. Окрема вдячність тренерам ТА (Катерина Булгакова, Наталія Спенсер, Роксана Ящук, Ольга Плетка) за безумовну підтримку Обійм – це створювало відчуття дому навіть за межами України. І, звісно, завдяки зустрічі у 2024-му ми мали змогу побачити Марка, не підозрюючи, що ця зустріч з ним буде останньою.
На других Обіймах ми вже відчували: підходить час для змін. Варшава зробила для нас важливий і цінних простір, але незабаром потреби зміняться. Ми відчували це.
Після успішного проведення Обіймів-2 ми зібралися командою і відчули: стався перехід на стадію «думати». Ми подумали і зрозуміли: потреби тепер лежать в межах України. Прийшов час повертати енергію рідній землі. Об’єднуватися там. Прийшов час об’єднатися і організаторам. У команду увійшла Світлана Урсатьєва, додала своєї творчої енергії і відчуття повноти команди.
Так утворилася Третя зустріч Обійми в Чернівцях.
Зрозуміли, що в Чернівцях, куди зможуть приїхати усі, хто з різних причин залишався в Україні, де ми зможемо доторкнутись до спільної сили батьківщини, нам потрібен контакт з ідентичністю. І третя зустріч у червні 2025 стала маніфестом стадії «Ідентичності і сили».
Чернівці – місто, яке на початку війни стало хабом, опорним пунктом підтримки для колег ТА, в якому багато з нас змогли зберегти свою ідентичність і відновити сили. У нас не було сумнівів: наш шлях вів нас туди.
Обійми-3 були сповнені радістю зустрічей наших різних, але близьких ідентичностей, відчуттям сили – в першу чергу нашого незламного духу. На четвертий рік війни ми живі, працюємо кожен на своєму полі, підтримуємо, надихаємо, знаходимо сили, знання, ресурси, слова, можливості. Ось про що була ця зустріч в обличчі кожного учасника. Ми повернулись додому.
За три зустрічі у Обіймів з’явилися традиції: перший день у вишиванках, писати погладжування одне одному, відправляти фото в чат Обіймів на шляху до зустрічі. Ми вкорінили свою ідентичність і маємо щось особливо своє, що відрізняє нас від інших заходів.
Готуючись до зустрічі у Чернівцях ми міркували: куди наш шлях поведе нас далі? Мрія провести Обійми у серці України – в Києві є у кожної з нас. Чи настав час? Чи є ще потреба набратися сил у чернівецькому хабі, щось ще зрозуміти про себе?
Ми будемо довіряти енергії проєкту, нашому шляху і професійній інтуїції. Треба час, щоб відчути. Тож, чекайте анонси і не гайте часу: обіймайтесь, надихайтесь, наповнюйтесь, а ми обов’язково зберемо вас разом!
Текст: Ірина Заєць
З повагою та любов’ю, команда Обіймів ТА
Наталія Ісаєва, Олена Кривоніс, Ірина Заєць, Альона Прилуцька, Світлана Урсатьєва
PTSTA-P-EATA
Голова Оргкомітету
Практик УСТА
Член УСТА
Практик ТА
Член УСТА
Член УСТА
Член УСТА